Адміністративні справи (до 01.01.2019) /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 2а-13898/11/0170/13

Дата ухвалення рішення:
01.03.2012
Зареєстровано:
06.04.2012
Cуддя:
Ольшанська Т.С.
Оприлюднено:
06.04.2012
Категорія справи:
Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:
Суд:
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Адміністративне

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України



01 березня 2012 р. Справа №2а-13898/11/0170/13


Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Миколаївського комбінату комунальних підприємств

до Державної організації "Чорноморська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр"

про визнання протиправними та скасування пунктів припису,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреність №б/н від 07.11.11,

відповідача –ОСОБА_3, довіреність №3Д від 16.01.12,

ОСОБА_4, довіреність №178-К від 14.11.11,

ОСОБА_5, довіреність №227-Д від 21.06.11;

Обставини справи: Миколаївський комбінат комунальних підприємств (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної організації "Чорноморська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" про визнання протиправними та скасування пунктів 1,3,4,5,6,7,8,9,10,11 припису від 01.07.2011, який було винесено на підставі акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про надра №97 від 29-30 липня 2011, про усунення порушень законодавства про надра.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.11.2011 відкрите провадження в адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 08.12.2012 надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме просить:

- визнати протиправними та скасувати пункти 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11 припису від 01.07.2011;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної організації "Чорноморська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" від 23.06.2011 №91.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.01.2012 залишено п. 2,6,9,11 адміністративного позову без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України).

29-30.06.2011 Державною організацією "Чорноморська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню використанню надр" була проведена позапланова перевірка дотримання встановленого порядку, норм і правил ведення робіт, пов’язаних з використанням надр, Миколаївського комбінату комунальних підприємств (далі Миколаївський ККП).

Перевірку проведено згідно Кодексу України про надра, Водного кодексу України, Закону України «Про питну воду та питне водопостачання, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.1994 №801 “Про затвердження Положення про державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр України”, Закону України «Про державну геологічну службу», Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 «Про затвердження Порядку надання дозволів на користування надрами».

Згідно висновку перевірки було встановлено, що Миколаївський ККП експлуатує Альмінське родовище ділянки надр, де розташовані свердловини №№4627, 4629, 4635, 4636, 4637, 4644, 4654, 4638, 4632 обладнані на водоносний горизонт сарматських відкладів та свердловина №4788, обладнана на водоносний горизонт середньо міоценових відкладів (водний об’єкт загальнодержавного значення).

Відповідно до частини 4 статті 19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007р. №877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”(далі Закон України №887).

Статтею 1 Закону України №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 3 Закону України №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав суб'єкту господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статей 60-62 Кодексу України про надра державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України. Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр та його органами на місцях. Органи державного геологічного контролю перевіряють: 1) виконання державних програм геологорозвідувальних робіт; 2) виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт по геологічному вивченню надр; 3) обґрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт по геологічному вивченню надр; 4) повноту вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин; 5) своєчасність і правильність державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність спеціальних дозволів на використання надр та виконання передбачених ними умов; 6) виконання рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин; 7) дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення; 8) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр.

Органи державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечують вирішення інших питань щодо геологічного вивчення надр.

Органи державного геологічного контролю мають право: 1) припиняти всі види робіт по геологічному вивченню надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків; 2) зупиняти діяльність підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних дозволів або з порушенням умов, передбачених цими дозволами; 3) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр.

Органам державного геологічного контролю відповідно до законодавства України може бути надано й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил і норм геологічного вивчення надр.

Порядок здійснення державного геологічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 10 статті 7 Закону України «Про державну геологічну службу в Україні» контроль за дотриманням користувачами надр, незалежно від форм власності, вимог законодавства України про надра, а також встановлених стандартів, норм і правил щодо геологічного вивчення і використання надр під час видобування корисних копалин здійснює створена при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр служба державного геологічного контролю за веденням робіт з геологічного вивчення та використання (видобутку корисних копалин тощо) надр.

Відповідно до Положення про Державну геологічну службу, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2005 №980, Державна геологічна служба (далі - Держгеолслужба) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.

Положення про державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.1994 №801 передбачає, що державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр України (далі - державний геологічний контроль) здійснюється Мінприроди та його органами на місцях. Органами державного геологічного контролю є: територіальні інспекції державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр.

Органи державного геологічного контролю мають право здійснювати в межах своєї компетенції перевірку діяльності підприємств, їх об'єднань, установ та організацій незалежно від форм власності з питань геологічного вивчення та використання надр.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.08.2008 №432 створена Державна організація «Чорноморська територіальна інспекція державного геологічного контролю за ведення робіт по геологічному вивченню та використанню надр", яка підпорядковується Мінприроди через Державну геологічну службу, та виконує функції відповідно до Положення про державний геологічний контроль за ведення робіт по геологічному вивченню та використанню надр України,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.1994 №801 у межах територій Миколайської, Одеської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим.

Відповідно до статті 1 Закону України №877 заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Частина 1 статті 6 Закону України №877 передбачає, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Підставою для проведення позапланової перевірки став листи Головного управління Служби безпеки України в Ар Крим від 16.06.2011 №76/36/24200 та згода Державної служби геології та надр України від 20.06.2011 №1403/01/14-11.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Судом встановлено, що згідно наказу в.о.начальника ДО «Чорноморська ТІДГК» від 23.06.2011 №91 «Про створення комісії для проведення позапланової перевірки дотримання встановленого порядку, норм і правил ведення робіт, пов’язаних з використанням надр, Миколаївського ККП» створена комісія для проведення позапланової перевірки дотримання встановленого порядку, норм і правил ведення робіт, пов’язаних з використанням надр, Миколайського КПП.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України (далі - законом); зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - так звані "похідні повноваження".

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

На підставі наведеного суд робить висновок, що наказ в.о. начальника ДО «Чорноморська ТІДГК» від 23.06.2011 №91 «Про створення комісії для проведення позапланової перевірки дотримання встановленого порядку, норм і правил ведення робіт, пов’язаних з використанням надр, Миколаївського ККП» прийнятий на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави визнавати його протиправним та застосовувати наслідки протиправності у вигляді скасування.

На підставі зазначеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій чатині.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону України №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити відомості про стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Судом встановлено, що 29-30.06.2011 відповідачем був складений акт №97 позапланової перевірки дотримання встановленого порядку, норм і правил ведення робі, пов’язаних з використанням над, Миколаївського ККП. Так в акті зафіксовані встановлені відповідачем порушення з бору Миколаївського ККП порушення наступних норм законодавства: статей 19,21, 56 Кодексу України про надра – видобуток підземних вод із свердловини проводився без спеціального дозволу на користування надрами;

Пункту 17 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» - відсутня ліцензія на централізоване водопостачання та водовідведення;

Частини 2 статті 20, статті 51 Кодексу України про надра, вимога стандарту ДГС України СОУ 73.1-41-02.05.01:2008 від 01.04.2009 – розробка ділянок питних підземних вод Альмінського родовища проводиться без проектних рішень на розробку родовища (Технологічна схема розробки);

Пункту 8.6.4. Норм радіаційної безпеки України-97 – не проводиться радіаційний контроль якості підземної води із свердловин;

Статті 105 Водного кодексу України – акти на консервацію свердловин №№4638, 4632 відсутні;

Пункту 7 положення про порядок списання запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №58 – помилки у ведені статистичної звітності щодо стану та руху запасів. Невідповідність даних первинних документів (журналу обліку водоспоживання (водовідведення) побічним методом) звіту про використання воді 2-ТП (ВОДОГОСП) та звітного балансу використання підземних вод – форми 7гр.;

Статті 59 Водного кодексу України, розділу 2 пункту 2 статті 24, пункту 2 статті 53 Кодексу України про надра – не виконуються обов’язки надрокористувача по вивченню гідрогеологічних умов експлуатації. Не вивчається гідродинамічний режим експлуатації водоносних горизонтів, спостереження за рівнями підземних вод не проводяться;

Статті 41 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» - свердловини не обладнані водовимірювальними приладами та необхідним устаткуванням, яке дозволяє безперешкодне проведення режимних спостережень за рівнями підземних вод та з кількістю видобутку;

Статті 64 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання, пункту 3 правового режиму ЗСО водних об’єктів (постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 №2024), статті 24 Кодексу України про надра – забезпечення охорони надр та навколишнього природного середовища – меж І поясу санітарної охорони не винесені в натуру на свердловинах №4644, 4788;

Статті 40 Водного кодексу України – не представлені узгоджені з Рескомприроди Криму індивідуальні балансові норми водоспоживання та водовідведення;

Пункту 6 статті 44 Водного кодексу України – башта «Рожновського» знаходиться в аварійному стані.

Частинами 7, 8 статті 7 Закону України №877 встановлено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

01.07.2011 керівником ДО «Чорноморська ТІДГК» винесений припис до акту перевірки №97 з вимогами усунути порушення законодавства про надра:

Отримати спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами;

Отримати ліцензію на централізоване водопостачання та водовідведення;

Розробити технологічну схему розробки ділянок питних підземних вод Альмінського родовища;

Провести радіаційний контроль якості підземної води із свердловин;

Представити акти на консервацію свердловин №4638, 4632;

Привести у відповідність з первинними документами статистичну звітність щодо стану та руху запасів;

Виконувати обов’язки надрокористувача по вивченню гідрогеологічних умов експлуатації. Проводити гідродинамічний режим експлуатації водоносних горизонтів, спостереження за рівнями підземних вод.

Винести в натуру межі І поясу санітарної охорони на свердловинах №4644, 4788;

Представити узгоджені з Рескомприроди Криму індивідуальні балансові норми водоспоживання та водовідведення;

Привести та утримувати в належному стані башту «Рожновського»;

Представити договір оренди на землю, де розташовані експлуатаційні свердловини.

Згідно до положень статті 4 Закону України №877 орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 8 Закону України №877 встановлено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 8.6.4. Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України, від 01.12.1997, № 62 "Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)" у разі використання води артезіанських свердловин для господарсько-питного водопостачання або реалізації води артезіанських та інших джерел через торгівельну мережу, кожне джерело (свердловина або група свердловин, що використовуються одночасно) повинно мати паспорт радіаційної якості води, форма якого, строки дії та правила оформлення регламентуються окремим документом Міністерства охорони здоров'я України.

Відповідальність за виконання НРБУ-97 покладається на фізичні та юридичні особи, незалежно від форм власності та підпорядкованості які виробляють, переробляють, застосовують, зберігають, транспортують, здійснюють поховання, знищення чи утилізацію джерел іонізуючого випромінювання, а також проектують роботи з ним.

Разом з тим відповідно до пункту 2.2. контроль за виконанням НРБУ-97 покладається на державні регулюючі органи - Державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України, в частині застосування та виконання гігієнічних регламентів, передбачених НРБУ-97, і Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, в частині нагляду за технічними заходами, спрямованими на забезпечення безпечної експлуатації об'єкта (джерела).

На підставі наведеного суд зазначає, що питання проведення радіаційного контролю якості підземної води із свердловини повинно контролюватися визначеним для зазначених цілей органом - Міністерства охорони здоров'я України.

У зв’язку з чим суд визнає, що пункт 4 припису від 01.07.2011 винесений поза межами компетенції ДО «Чорноморська ТІДГК», а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 №2918-Ш підприємства питного водопостачання незалежно від форми власності ведуть первинний облік якості та кількості питної води, безстроково зберігають первинні дані та безоплатно надають їх центральному органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених законами України.

Облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.

У пункті 8 припису від 01.07.2011 зазначено про обов’язок Миколаївського ККП обладнати свердловини необхідним устаткуванням для проведення режимних спостережень за рівнями підземних вод.

Статтею 43 зазначеного Закону встановлено, що державний контроль технічного стану централізованого питного водопостачання здійснює центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

У зв’язку з чим суд робить висновок про відсутність в ДО «Чорноморська ТІДГК» повноважень з контролю наявності/відсутності устаткуванням для проведення режимних спостережень за рівнями підземних вод, а тому визнає протиправним та скасовує пункт 8 припису від 01.07.2011.

У пункті 12 припису від 01.07.2011 відповідач, з посилання на статтю 125 Земельного кодексу України зобов’язує позивача представити договір оренди на землю, де розташовані експлуатаційні свердловини.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 188 Земельного кодексу України встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

У статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та статті 16 Закону України "Про охорону земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Станом до 23.11.2011 таки повноважені були властиві Державному комітету із земельних ресурсів (Держкомзему), який, відповідно до Положення про Державний комітет із земельних ресурсів, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 №224, був центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, основним завданням якого було здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, здійснення державного геодезичного нагляду за виконанням топографо-геодезичних і картографічних робіт.

Таким чином суд робить висновок, що в відповідача на момент перевірки були відсутні повноваження з контролю за використанням та охороною земель, а тому не було підстав для поскладення на позивача обов’язку з надання договору оренди на землю.

На підставі наведеного суд визнає протиправним та скасовує пункт 12 припису від 01.07.2011.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України №877 під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Згідно методичних рекомендацій щодо організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання органами державного геологічного контролю, що затверджені наказом Державної геологічної служби від 28.10.2009 №91, під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки.

З листа Головного управління Служби Безпеки України в АР Крим від 16.06.2011 вбачається, що перевірка Миколаївського ККП повинна була бути проведена на предмет дотримання законодавства України під час видобування підземних прісних вод, а саме: питання здійснення видобування підземних прісних вод для здійснення централізованого водопостачання без наявності спеціального дозволу на користування надрами, здійснення централізованого водопостачання без ліцензії, не вжито заходів із обладнання свердловин приладами обліку води, не отримане погодження органів державного санітарного нагляду під час отримання дозволу спецводокористування 10.02.2010.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ДО «Чорноморська ТІДГК» до перевірки належали питання дотримання встановленого порядку, норм і правил ведення робіт, пов’язаних з використанням надр.

На підставі зазначено суд робить висновок, що в обсяг питань, що підлягали позапланової перевірки не входили питання щодо наявності/відсутності технологічної схеми розроби ділянок питних підземних вод Альмінського родовища (пункт 3 припису), наявності акту на консервацію свердловин №4638, 4632 (пункт 5 припису), виконання обов’язків надрокористувача по вивченню гідрогеологічних умов експлуатації, проведення гідродинамічних режимів експлуатації водоносних горизонтів, спостереження за рівнями підземних вод (пункт 7 припису), наявності узгоджених з Рескомприроди Криму індивідуальних балансових норм водоспоживання та водовідведення (пункт 10 припису).

На підставі наведеного суд робить висновок, що винесення пропису по зазначеним питанням зроблено відповідачем поза межами контрольного заходу, з перевищенням повноважень, яки можуть бути використані під час проведення позапланової перевірки.

На підставі зазначеного суд визнає протиправними та скасовує пункти 3, 5, 7, 10 припису ДО «Чорноморська ТІДГК» від 01.07.2011.

У пункті 1 припису від 01.07.2011 відповідачем покладений на позивача обов’язок отримати спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами у відповідності до статей 19, 21, 56 Кодексу України про надра.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Конституції України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Кодексу України про надра, Гірничним законом України та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до них.

Види користування надрами передбачені статтею 14 Кодексу України про надра, це: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;задоволення інших потреб.

Статтею 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях (стаття 21 Кодексу).

Як визначено Переліком корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2005 №747), підземні води належать до корисних копалин загальнодержавного значення.

Судом встановлено, що Миколаївським ККП проводиться господарська діяльність з видобування питної підземної води із свердловин №№4627, 4629 у смт. Миколаївка, 4635 у с. Раздольє, 4636, 4637 у с. Винницьке, 4644, 4645,4788 у с. Тепловка на підставі дозволу на спеціальне водокористування, що видній 10.02.2010 строком до 01.03.2020 Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища УКР-КРЫ №1413, в якому зазначено, що водокористування дозволено при дотриманні наступних умов, зокрема, отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

На підставі наведеного суд робить висновок, що до позивача застосовуються обмеження про здійснення господарської діяльності з видобування питної підземної води щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Актом перевірки від 29-30.06.2011 №97 встановлено, що Миколаївський ККП видобуває та використовує у своїй діяльності корисну копалину загальнодержавного значення (підземні води) без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням статті 19, 21, 56 Кодексу України про надра.

Згідно частини 2 статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З акту від 29-30.06.2011 №97 слідує, що перевірка проводилась на підставі, у тому числі, постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 «Про затвердження Порядку надання дозволів на користування надрами».

Проаналізувавши нормативно-правові акти з питання визнання порядку надання спеціальних дозволів, судом встановлено, що зазначені рішення приймаються Кабінетом Міністрів України на кожний рік окремо.

До 31.12.2010 в Україні діяв Порядок надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 №596.

Як зазначено у постанові, вона прийнята відповідно до статті 5 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік". У пункті 1 Порядку зазначено, що він визначає процедуру надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Відповідно до частини першої статті 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період. Таким чином, закони про Державний бюджет України мають визначений Конституцією України строк дії, і після закінчення бюджетного року їх норми втрачають чинність.

Правову позицію щодо цього Конституційний Суд України сформулював в ухвалах від 29 квітня 1998 року N 22-у/98, від 13 квітня 2000 року N 31-у/2000, від 27 грудня 2001 року N 39-у/2001, від 21 березня 2002 року N 11-у/2002, від 18 березня 2010 року N 21-уп/2010.

Закон України"Про Державний бюджет України на 2010 рік" та прийнята на реалізацію статті 5 цього Закону постанова Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 №596 «Про затвердження Порядку надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами» мають визначений Конституцією України строк дії.

Як випливає з їх назв та текстів, норми цього Закону та постанови втратили чинність.

Наступний у часі нормативно-правовий акт – постанова Кабінету Міністрів України з врегулювання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін, була прийнята 30.05.2011 (№615).

Згідно із статтею 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 07.10.2010 N2591 діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Згідно статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Оскільки більш пізній строк набрання чинності постановою від 30.05.2011 №615 Кабінетом Міністрів України не визначений, то, відповідно до статей 12 - 14 Закону України №877, пунктів 1, 2, 5 Указу Президента від 10 червня 1997 року N 503 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності", вона набула чинності з моменту її опублікування в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України», 2011, N 45 (24.06.2011), ст. 1832

Таким чином, на момент проведення перевірки відповідачем правомірно застосовані положення Порядку №615.

Відповідно до пункту 8 Порядку №615 без проведення аукціону дозвіл надається у разі:

6) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу.

Для отримання дозволів згідно з підпунктами 1 - 15 цього пункту заявники подають Держгеонадрам в установленому порядку заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1.

У додатку 1 Порядку №615 визначено, що з метою отримання спеціального дозволу на використання надр з метою видобування корисних копалин без проведення аукціону разом з заявою подаються документи: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; нотаріально засвідчені копії установчих документів; нотаріально засвідчена копія довідки про включення до ЄДРПОУ (для юридичних осіб); копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (для фізичних осіб); оригінали або нотаріально засвідчені копії погоджень, передбачених пунктом 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами; довідка щодо відсутності рішення про порушення проти суб'єкта господарювання справи про банкрутство чи визнання його в установленому порядку банкрутом; програма робіт з розробки ділянки надр, ефективність використання та очікувані техніко-економічні показники експлуатації запасів корисних копалин (обсяг капітальних вкладень, річна потужність з видобутку корисної копалини, виробництва готової продукції, собівартість сировини та готової продукції, відпускна ціна готової продукції, рентабельність, джерела фінансування); пояснювальна записка з характеристикою об'єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки та обґрунтування необхідності використання надр; результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців (для родовищ підземних вод); копії протоколів, завірені заявником, Державної комісії по запасах (Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, центральної комісії по запасах корисних копалин, науково-технічних/технічних рад) про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі (копії, завірені заявником); нотаріально засвідчена копія дозволу на спеціальне водокористування (для родовищ підземних вод); каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі; довідка державного науково-виробничого підприємства "Геоінформ України" про залишкові запаси корисної копалини на початок поточного року за даними державного балансу запасів; оглядова карта (масштаб не менш як 1:200000); ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат; план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів; гідрогеологічна карта (для родовищ підземних вод); характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками.

Відповідачем встановлено, та в акті перевірки відображено, що Миколаївський КПП звернувся до КП «Південекогеоцнтр» листом від 29.03.2011 №18 щодо підготовки пакету документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Тобто позивачем здійснені необхідні дії щодо дотримання вимог законодавства про надра.

Разом з тим, відповідний орган був позбавлений можливості вирішити питання за заявою позивача, оскільки, як зазначалося вище Порядок №615 набув чинність тільки 24.06.2011.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № І-рп/99 зазначено, що дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.

На підставі наведеного суд робить висновок, що на момент проведення перевірки 29-30.06.2011 позивач був позбавлений можливості отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, оскільки минуло тільки 5 днів з моменту набуття чинності Порядку, який передбачає здійснення низки заходів та тривалий термін для його отримання, позивач здійснив всі необхідні заходи для отримання вказаного дозволу .

Згідно загальних критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн, рішення суб’єкта владних повноважень повинно бути обґрунтованим. Тобто суб'єкт владних повноважень повинен враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

На підставі наведеного суд визнає, що пункт 1 припису від 01.07.2011 винесений необґрунтовано, з порушенням принципів адміністративної процедури, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 01.03.2012 проголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 07.03.2012.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати пункти 1,3,4,5,7,8,10,12 припису Державної організації "Чорноморська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" від 01.07.2011.

3.Стягнути на користь Миколаївського комбінату комунальних підприємств судовий збір у розмірі 14,10 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

4.В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.