Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 320/320/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 січня 2019 року м. Київ № 320/320/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2

до Управління Державної міграційної служби у Київській області,

в особі Бородянського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Київській області

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 з позовом до Управління Державної міграційної служби у Київській області в особі: Бородянського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Київській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову управління Державної міграційної служби (УДМС) України в Київській області в особі Бородянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Київській області в оформленні паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому ОСОБА_2, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

- зобов'язати Управління Державної міграційної служби (УДМС) України в Київській області в особі Бородянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Київській області - оформити та видати бланк паспорту неповнолітньому ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою місця проживання без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних.

Пунктами 1, 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту другого частини 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як вбачається з позовної заяви позивачем усупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства у позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Також, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.

Як вбачається з пункту 3, 4 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби у Київській області, в особі Бородянського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Київській та зобов'язати оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних.

Також, згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

При цьому, позовні вимоги позивача заявлені до Управління Державної міграційної служби у Київській області в особі Бородянського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Київській.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог статті 160 КАС України найменування відповідача у позовній заяві має бути викладено чітко, із зазначенням конкретного органу державної влади або органу місцевого самоврядування (їх посадової особи), наділеного адміністративною правосуб'єктністю, рішення, дії або бездіяльності якого оспорюється позивачем.

На підставі викладеного, позивачу необхідно уточнити, чи заявлені позовні вимоги до двох відповідачів по справі, або уточнити (конкретизувати) найменування відповідача по справі.

У свою чергу, позивачу необхідно привести у відповідність позовні вимоги із зазначенням найменування відповідача (відповідачів) по справі.

Згідно з частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

При досліджені матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивач надав лише одну копію позовної заяви з додатками, не додано копії позовної заяви для іншого відповідача.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.

Так, згідно з ч.1 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч.2 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 ч.7 ст.21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Згідно з п.1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 № 320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.

Крім того, з позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду на підставі ч.1 ст. 56 КАС України в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2.

На підтвердження вказаного факту позивачем надано копію свідоцтва про народження ОСОБА_2, водночас з даного документу вбачається, що батьками останнього є ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При цьому, суду не надається за можливе встановити що позивач є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 та законним представником у свою чергу.

Враховуючи викладене, позивачу у порядку усунення недоліків необхідно надати документ який би підтверджував, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 або документ, що підтверджує зміну прізвища ОСОБА_4

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

- позовної заяви, що відповідає вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства, із зазначенням даних ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) щодо відповідача (відповідачів);

- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із уточненням найменування відповідача (відповідачів) по справі та уточненням позовних вимог, у відповідності до найменування відповідача (відповідачів);

- копії позовної заяви з додатками для другого відповідача, у разі заявлення позовних вимог до двох відповідачів;

- копії паспорта громадянина України (позивача);

- документ або належним чином засвідчену копію, що підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 є законним представником неповнолітнього ОСОБА_2, або документ, що підтверджує зміну прізвища ОСОБА_4

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління державної міграційної служби України в Київській області в особі Бородянського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Київській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.