Невизначена Категорія /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 2-а-1787/2010

Дата ухвалення рішення:
18.03.2010
Зареєстровано:
04.06.2010
Cуддя:
Кавун Тетяна Володимирівна
Оприлюднено:
01.03.2011
Категорія справи:
Невизначена Категорія
Суд:
Маловисківський районний суд Кіровоградської області
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Адміністративне

Справа № 2-а-1787/2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2010 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області

в складі:

Головуючої — судді Кавун Т.В.

при секретарі Касьян З.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Мала Виска Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-

ВСТАНОВИВ:

18.01.2010 року позивач звернувсядо суду з вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України " Про соціальний захист дітей війни" він являється особою, що має статус " дитини війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач з січня 2006 року по грудень 2009 року не виплачував надбавку в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Просить поновити пропущений строк для звернення до суду, зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області нарахувати недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по день ухвалення рішення.

Позивач в судове засідання не з"явився, надіслав заяву в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судовому засіданні не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд , приходить до висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" позивач являється особою, якій на момент закінчення (2 вересня 1945 року) другої світової війни було менше 18 років, отже він має статус " дитини війни".

Відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Пунктом 17 статті 77 Закону України " Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-ІУ, дію статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2006 рік.

Законом України " Про внесення змін до Закону України " Про державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року № 3367- IV п.17 статті 77 вказаного Закону виключено, а статтю 110 цього Закону викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно — правових актів не видавалось і положення статті 110 Закону України “ Про державний бюджет України на 2007 рік” в зазначеній частині не реалізовані.

Положення Закону України " Про державний бюджет України на 2006 рік" рішеннями Конституційного Суду України неконституційними не визнавалися.

Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування йому підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, відповідно Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області не зобов”язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Пунктом 12 статті 71 Закону України " Про державний бюджет на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 було зупинено дію статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1 V від 18.11.2004 року та встановлено виплати на 2007 рік в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду № 6-р п/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік" було визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто визнані неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області, в строк з січня по 9 липня 2007 року, не зобов'язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст.6 Закону України -"Про соціальний захист дітей війни", тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Пунктом 41 розділу 2 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" і викладено в такій редакції - " дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни." Однак рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 1-28/2008 п.41 розділу 2 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " було визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Судом встановлено, що з 01.01.2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 28.12.2007 року. З 22.05.2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, в редакції від 18.11.2004 року, позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області не проводилось.

Тому, у період з 01.01.2008 року до 21.05.2008 року позивачу правомірно відповідачем нараховано підвищення пенсії на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в цій частині у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 % мінімальної пенсії за віком. На підставі зазначеного, Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі повинно здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22.05.2008 року, і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

В Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін чинних законів не може бути звужений.

При прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного.

Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та / або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України.

Законом про державний бюджет України припиняється на певний строк правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних соціально — економічних прав громадян, що призводить до обмеження права на соціальний захист.

Відповідно до статті 64 Конституції України лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 5-р п/2002 від 20.03.2002 року, як вбачається зі змісту положень Конституції України та Бюджетного Кодексу, закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Отже, зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій , внесення змін до інших законів України , встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України.

Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/ або будь — яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими частиною першою статті 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно — правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає.

Враховуючи норми Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та положення статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни", якою встановлено право особи зі статусом " дитина війни" на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що відповідач зобов"язаний призначити, нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком , у 2007 році — виходячи із розміру встановленого у липні — вересні 2007 року мінімального розміру пенсії за віком в сумі 406 гривень та у жовтні — грудні 2007 року мінімального розміру пенсії за віком в сумі 411 гривень.

Початок терміну дії положень рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, приймаючи до уваги абзац другий пункту другого мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 1 -рп/99 від 9 лютого 1999 року, яким визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно — правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе і право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.

Відповідно до п.1, п.З, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним захистити права позивача шляхом зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області, здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року по 31.12.2009 року відповідно до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" та здійснити її виплату.

Щодо позовної вимоги про відновлення пропущеного строку для звернення за захистом порушених свобод та інтересів то відповідно до ч.2 ст.99 КАС України — для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, обчисляється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідачем не надано жодних доказів того, що позивачеві було відомо про пропущення його прав більше чим за рік до звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати на її користь.

Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, —

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовільнити частково.

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, порушених у період з 01.07.2007 року.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, з відрахуванням здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відшкодувати ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 3 грн.40 коп. з Державного бюджету України через Головне управління держказначейства в Кіровоградській області.

Постанова може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Маловисківського районного суду Кіровоградської області заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня проголошення постанови і апеляційної скарги на постанову суду протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст мотивувальної постанови виготовлено 23.03.2010 року

Головуюча


Судовий реєстр по справі 2-а-1787/2010

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
79234109 Ухвала 18.10.2018 Іванюта Т. Є. Кагарлицький районний суд Київської області Цивільне
76658217 Ухвала 19.09.2018 Іванюта Т. Є. Кагарлицький районний суд Київської області Цивільне
38047100 Ухвала 02.04.2014 Жизневська А.В. Житомирський апеляційний адміністративний суд Адміністративне
37730000 Ухвала 19.03.2014 Жизневська А.В. Житомирський апеляційний адміністративний суд Адміністративне
37730138 Ухвала 19.03.2014 Жизневська А.В. Житомирський апеляційний адміністративний суд Адміністративне
93019696 Постанова 28.12.2010 Лінник Г. О. Пологівський районний суд Запорізької області Адміністративне
13249742 Постанова 27.12.2010 Підлипняк Микола Дмитрович Немирівський районний суд Вінницької області Адміністративне
13141592 Постанова 24.12.2010 Яценко Володимир Васильович Лубенський міськрайонний суд Полтавської області Адміністративне
53710058 Постанова 20.12.2010 Бойко М. П. Монастириський районний суд Тернопільської області Адміністративне
12883830 Постанова 17.12.2010 Бутенко Володимир Миколайович Ізюмський міськрайонний суд Харківської області Адміністративне
58117000 Постанова 14.12.2010 Мазур Н. В. Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області Адміністративне
51449642 Ухвала 13.12.2010 Яценко В. В. Лубенський міськрайонний суд Полтавської області Адміністративне
62107382 Постанова 10.12.2010 Іванюта Т. Є. Кагарлицький районний суд Київської області Адміністративне
65545470 Ухвала 10.12.2010 Янова Л. М. Тростянецький районний суд Сумської області Адміністративне
65545817 Постанова 10.12.2010 Янова Л. М. Тростянецький районний суд Сумської області Адміністративне
53710040 Ухвала 09.12.2010 Бойко М. П. Монастириський районний суд Тернопільської області Адміністративне
12865052 Постанова 07.12.2010 Лицур Іван Миколайович Долинський районний суд Івано-Франківської області Адміністративне
54385850 Постанова 07.12.2010 Зарєчна І. В. Деражнянський районний суд Хмельницької області Адміністративне
12664336 Постанова 05.12.2010 Свитка Сергій Леонідович Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області Адміністративне
13203001 Постанова 03.12.2010 Калайда Іван Степанович Золочівський районний суд Харківської області Адміністративне
75261414 Постанова 02.12.2010 Гордєєв В. О. Бучацький районний суд Тернопільської області Адміністративне
12968393 Постанова 01.12.2010 Сушко Олег Олександрович Ладижинський міський суд Вінницької області Адміністративне
50833284 Постанова 01.12.2010 Марущак Н. М. Ставищенський районний суд Київської області Адміністративне
65545366 Ухвала 30.11.2010 Янова Л. М. Тростянецький районний суд Сумської області Адміністративне
13285301 Постанова 24.11.2010 Харабадзе К. Ш. Лозівський міськрайонний суд Харківської області Адміністративне
12447096 Постанова 15.11.2010 Чернюк Віталій Дмитрович Миргородський міськрайонний суд Полтавської області Адміністративне
12275287 Постанова 12.11.2010 Кучеренко Олена Петрівна Добровеличківський районний суд Кіровоградської області Адміністративне
12238088 Ухвала 11.11.2010 Калайда Іван Степанович Золочівський районний суд Харківської області Адміністративне
12218430 Постанова 10.11.2010 Коваленко Анатолій Васильович Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області Адміністративне
13289727 Ухвала 08.11.2010 Скорик Сергій Анатолійович Комсомольський районний суд м. Херсона Адміністративне
12162953 Постанова 18.10.2010 Діденко Сергій Олександрович Добропільський міськрайонний суд Донецької області Адміністративне
12002646 Постанова 28.09.2010 Булашев Роман Леонідович Приморський районний суд Запорізької області Адміністративне
70641320 Ухвала 30.06.2010 Андрощук Є. М. Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області Адміністративне
12883242 Постанова 02.06.2010 Махіборода Ніна Олександрівна Ленінський районний суд м. Запоріжжя Адміністративне
53183010 Постанова 29.04.2010 Зайцев Л. М. Старобільський районний суд Луганської області Адміністративне
69754526 Постанова 29.04.2010 Пронька В. В. Новопсковський районний суд Луганської області Адміністративне
9187624 Постанова 21.04.2010 Терещенко Ольга Іванівна Білопільський районний суд Сумської області Адміністративне
9723312 Постанова 01.04.2010 Савенко Валерій Григорович Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області Адміністративне
8664230 Постанова 30.03.2010 Кондратенко Людмила Петрівна Роменський міськрайонний суд Сумської області Адміністративне
9657969 Постанова 18.03.2010 Кавун Тетяна Володимирівна Маловисківський районний суд Кіровоградської області Адміністративне
9783222 Постанова 10.02.2010 Соловйов Олег Леонідович Жовтневий районний суд м. Маріуполя Адміністративне