Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019) /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 33/0390/1/11

Дата ухвалення рішення:
14.01.2011
Зареєстровано:
28.01.2011
Cуддя:
Міліщук С. Л.
Оприлюднено:
28.01.2011
Категорія справи:
Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019)
Суд:
Апеляційний суд Волинської області
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Адмінправопорушення

Справа № 33/0390/1/11 Суддя в 1 інстанції: Пєшков М.І.






П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


14.01.2011 року місто Луцьк


Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області Міліщук С.Л., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Малі Садки Шумського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацюючого на постанову судді Любомльського районного суду від 18 листопада 2010 року,-

В С Т А Н О В И В :

Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України та на нього накладено стягнення у виді конфіскації в доход держави цигарок в кількості 1 350 пачок та автомобіля марки «Мерседес», реєстраційний державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 та стягнуто в користь Ягодинської митниці витрати в сумі 3199 (три тисячі сто дев’яносто дев’ять) грн. 84 коп.

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 12.10.2010 року, о 10 год. 53 хв., слідуючи через митний пост «Ягодин» з України в Республіку Польща автомобілем марки «Мерседес», реєстраційний державний номер НОМЕР_1, намагався незаконно з приховуванням від митного контролю перемістити через митний кордон України 1 350 пачок цигарок, які приховував за задньою спинкою автомобіля, в пустоті стелі та в запасному колесі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду змінити в частині накладення стягнення у виді конфіскації в доход держави автомобіля. При цьому просить врахувати пом’якшуючі обставини, які залишив поза увагою суд першої інстанції, а саме, що вину у скоєному він визнав повністю, вперше притягується до адміністративної відповідальності. Крім цього, просить врахувати: важкий стан його здоров’я та важкий психологічний стан у зв’язку із смертю матері, те, що автомобіль не був обладнаний будь-якими спеціально виготовленими сховищами і вартість товару, який він перевозив є меншою у порівнянні із вартістю конфіскованого автомобіля, а також те, що транспортний засіб є єдиним джерелом його доходу.

Заслухавши захисника ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення, приходжу до висновку, що скарга до задоволення не підлягає.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що при її розгляді, суд першої інстанції з’ясував всі обставини справи, дослідив наявні по ній докази, яким дав належну юридичну оцінку і обгрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 є склад правопорушення, передбачений ст. 352 МК України.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення повністю доводиться зібраними по справі доказами і не оспорюється у апеляційній скарзі.

При визначенні виду стягнення ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував спосіб і характер вчиненого проступку, особу винного, обставини справи, співвідношення кількості і вартості товару до вартості автомобіля і визначив стягнення в межах санкції ст. 352 МК України.

Оскільки санкція ст. 352 МК України передбачає обов’язкову конфіскацію транспортних засобів, які використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України з їх приховуванням від митного контролю, тому суд вірно застосував до ОСОБА_2 стягнення у виді конфіскації його автомобіля.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 про те, що при накладенні на нього адміністративного стягнення не були враховані обставини щодо стану його здоров’я та важкого психологічного стану після смерті матері, оскільки вони були прийняті судом до уваги.

Безпідставними є також і доводи останнього про те, що транспортний засіб є єдиним джерелом його доходу, оскільки це не підтверджується будь-якими доказами і, як при складанні протоколу так і при дачі пояснень, сам ОСОБА_2 послідовно заявляв, що ніде не працює.

Постанова суду є законною та обгрунтованою і підстав для її скасування за обставин, викладених в апеляції, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 352 МК України, ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 18 листопада 2010 року щодо нього - без зміни.

Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.


Суддя