Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 33-20/11

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 33-20/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Драний

Категорія - ч. ст. 130 КУпАП Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Бабич О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2011 року суддя апеляційного суду Кіровоградської області Бабич О.П., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровоград адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровоград від 16 липня 2010 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає по АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 2550 грн.

Згідно постанови суду ОСОБА_2 о 2 годині в м. Миколаїв по пр. Жовтневому –пров. Нобера, керував транспортним засобом ВАЗ 21051 д/н НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У апеляційній скарзі на дану постанову суду ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову, а провадження по справі закрити.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що він керував вказаним автомобілем у м. Миколаїв і на одній із вулиць його зупинив інспектор ДПС прапорщик міліції Слободян Р.М., на вимогу якого він пред’явив всі необхідні документи. Проте інспектор ДПС дійшов висновку, що він знаходиться у стані алкогольного сп’яніння і склав на нього протокол про адміністративне правопорушення. У даному протоколі прапорщик міліції Слободян Р.М. вказав спочатку його домашню адресу правильно, як записано в паспорті на арк.11, а нижче написав нібито він проживає в АДРЕСА_2, де він ніколи не проживав, і взагалі ніколи не жив.

Йому було вручено копію протоколу, яка не чітко написана і він не побачив, що вказано два місця його проживання. Інспектор ДАІ вилучив у нього посвідчення водія серії НОМЕР_2, про що зроблена відмітка в протоколі.

Знаючи, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись в Голованівському районному суді, по місцю проживання, чекав весь цей час повідомлення з цього суду. Потім він звернувся в юрконсультацію, де йому підказали, що, можливо справа знаходиться в Ленінському районному суді м. Кіровоград.

У Ленінському районному суді м. Кіровоград йому повідомили, що його адміністративна справа розглянута 16.07.2010 року і на нього накладено штраф.

Тому він вважає, що постанова від 16.07.2010 року повинна бути скасована, оскільки суддя Ленінського райсуду не повинен був розглядати дану справу, так як його належним чином не було повідомлено про дату слухання справи, і у ного не було можливості захищати свої інтереси. До того ж, він не знає де його посвідчення водія і не може управляти автомобілем.

Стверджує, що строк на апеляційне оскарження він пропустив з поважних причин, оскільки не знав де і коли розглядається адміністративна справа.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зваживши доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга має бути залишена без задоволення з таких підстав.

Доводи про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження даної постанови, на думку суду, є обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про обізнаність скаржника щодо часу її винесення судом.

Проте твердження ОСОБА_2 про неналежність повідомлення його про час і місце слухання справи, не відповідають даним, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та його копії, яку він надав у апеляційну інстанцію. У цих документах, які є належними доказами, зазначено, що розгляд справи відбудеться о 10 годині 2 червня 2010 року у Ленінському районному суду м. Кіровоград, де міститься його підпис про ознайомлення з цим. Крім цього у матеріалах справи відсутні дані, що на вказаний час ОСОБА_2 з’являвся до названого суду, або ж надавав відомості про неможливість з’явитися на слухання справи з поважних причин.

На підставі цього можна вважати, що суддя, розглядаючи адміністративну справу без участі ОСОБА_2, дотримався вимог ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, оскільки мав відповідні дані про сповіщення останнього про час та місце слухання справи, і це свідчило про належність забезпечення цій особі процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема з’явитися до суду у визначений час і здійснювати особисто захист своїх інтересів у суді.

Водночас, перевіряючи факт доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, було встановлено, що обставини, за яких скоєно це правопорушення і винуватість особи, у апеляційному порядку не оскаржується. Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані районним судом за ч.1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп’яніння, що відповідає встановленим під час розгляду справи фактичним обставинам, які підтверджуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 2 травня 2010 року та долученими до нього письмовими доказами: висновком щодо результатів медичного огляду від 2.05.2010 року, за яким на 2 годину ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп’яніння; протоколом огляду та затримання транспорту від 2.05. 20010 року.

Накладаючи одне із видів адміністративних стягнень, передбачених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дотримався вимог ст. 280 КАпАП, врахувавши обставини, передбачені в наведеній статті, про що свідчить мінімальний розмір адміністративного стягнення відповідного виду.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Кіровоград від 16 липня 2010 року –залишити без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя